Підготовка до Різдвяних свят на Лемківщині починалася від Введення (4 грудня). З цього дня починає спочивати земля, яку не можна рухати аж до Благовіщення. Ще задовго до Різдва, із початком Пилипівки, починали готувати до свята ту світлицю, в якій відбувається Свята вечеря. На Лемківщині була традиція прикрашати вхідні двері “квітом”: коли у хаті народжувалася дитина, тоді домальовували гілочку із зіркою (хлопчик) чи листком барвінку (дівчинка), а коли хтось помирав – ставили хрестик. Посеред хати вішали павука зі соломи.
11 листопада 2011 року минуло 260 років від дня народження одного з найвидатніших українських композиторів Дмитра Бортнянського. Його творчість є предметом вивчення багатьох музикознавців. Натомість родовід композитора до останнього часу залишався малодослідженим. Стаття Ярослава БОДАКА містить нові маловідомі дані про родовід композитора.
«Африка!» — думаєш, дивлячись на давні знімки жінок із карпатських сіл. Горянки, очевидно, вважали, що краси не може бути забагато, і вдягали на голову та шию одразу по кілька кілограмів прикрас — намиста з монет, мушель і коралу, бісеру і склярусу. У кожному етнографічному регіоні Карпат побутував свій, відмінний від інших, звичай робити й носити оздоби.
8-9 жовтня у місті Городок Львівської області пройшов Х ювілейний Міжрегіональний фестиваль-конкурс «Пісні незабутого краю», присвячений 65-ій річниці депортації етнічних українців з історичної Батьківщини.
Лемківщина, Лемковина... Це південно-західний край Закерзоння, мальовнича країна, розкинута на схилах Бескиду — передусім Низького, який звали також Лемківським, та на суміжних із ним клаптиках Західнього і Середнього Бескиду (у польській термінології мають вони відповідно назви Бескид Сондецький і Бєщади).